Плавучі помутніння склоподібного тіла: лікувати чи ні?

Питання лікування т.зв. «летючих мушок», або поодиноких помутнінь склоподібного тіла, первинних, тобто не викликаних іншими захворюваннями ока, сумнівів не викликає. Цей стан не становить загрози та не має медичних наслідків. Хоча візит до офтальмолога буде необхідний для виключення супутніх захворювань (розриву сітківки, запалення тощо).

Численні помутніння склоподібного тіла можуть викликати досить виражений дискомфорт: стомлюваність, зменшення швидкості читання, зниження контрастної чутливості, блікування. Ці негативні відчуття можна пояснити тим, що розсіювання світла на очах з помутнінням у склоподібному тілі значно більше, ніж у нормі.

З віком старіє структура склоподібного тіла, що проявляється в її нерівномірному розрідженні, зморщуванні та відшаруванні її задньої поверхні від сітківки (т.зв. задньому відшаруванні склоподібного тіла – ЗВСТ). Таким чином – це вікова зміна склоподібного тіла.

Сам процес відшарування склоподібного може супроводжуватися певними візуальними відчуттями – появою періодичних спалахів, незначним викривленням предметів у центральному полі зору. Скарги проходять, коли процес відшарування склоподібного тіла від сітківки безнапасно розв’язується. Наявність чи відсутність ЗВСТ є дуже важливим. Якщо ЗВСТ трапилося, симптоматика помутніння склоподібного тіла, як правило, менш виражена та легше переноситься пацієнтом.

У літніх пацієнтів з порушенням обміну холестерину та (або) цукровим діабетом плавучі помутніння у вигляді «срібного чи золотого дощу» виникають за наявності кристалічних включень холестерину, солей кальцію, магнію та фосфору. У цьому випадку відбувається ефект світлорозсіювання тією чи іншою мірою, та іноді через рух каламутних частинок слідом за рухом ока буває важко сфокусувати погляд на дрібних предметах. У випадках діагностики таких видів помутніння склоподібного тіла доцільно перевірити рівень ліпідів у крові та проконсультуватися з терапевтом щодо регуляції холестеринів.

Як правило, плавучі помутніння у склоподібному тілі – ППСТ – не викликають помітного зниження зору. «Проте є і такі пацієнти, для яких становище і розмір ППСТ є суттєвою проблемою. І для них нам потрібно знайти розв’язання цієї проблеми», – сказав професор Марк де Смет з Амстердамського університету (Нідерланди).

Деякі пацієнти однозначно готові наразитися на ризик інвазивної процедури.

Широке дослідження, опубліковане в American Journal of Ophtalmology, показало, що пацієнти готові пожертвувати одним з 10 років їхньої тривалості життя за те, щоб позбутися симптомів, пов’язаних з плавучими помутніннями. Чи ці результати відображають реальний стан проблеми, є дискутабельним. Чи відіграє роль характер та особливості особистості пацієнта в ухваленні рішення про проведення операції? І якщо так, то наскільки?

Самі офтальмологи схильні бути обережнішими. У цей час є хірургічні методики, проте їх використовують не дуже часто та у ретельно відібраного контингенту пацієнтів з симптоматичними ППСТ.

Традиційний підхід до лікування ППСТ включає роз’яснення пацієнтові відсутності загрози та наслідків цього стану. Проте використовуються також хірургічні методи лікування. Більшість хірургів, що виконують операції з приводу ППСТ, віддають перевагу задній вітректомії – операції з видалення склоподібного тіла та заміщення його природною (продукованою оком) внутрішньоочною рідиною. Ця операція широко проводиться з приводу різної патології сітківки. Однак, плануючи таку операцію, треба враховувати той факт, що у половині випадків протягом кількох років після втручання розвивається катаракта.

В останнє десятиліття для зменшення розмірів та інтенсивності помутнінь у склоподібному тілі застосовуються лазерні методики. Проте нині ще не відпрацьовані точні показання, немає впевнених прогностичних критеріїв.

Фармакотерапія за допомогою вітреолітичних (розсмоктувальних) препаратів може бути ще однією альтернативою, проте розробка таких препаратів знаходиться на етапі дослідження.

Крім зміни структури волокон і ЗВСТ, що є природними причинами плавучих помутнінь, існує безліч захворювань, що призводять до появи помутнінь. Будь-який клітинний матеріал у речовині склоподібного тіла може призвести до появи помутнінь. Наприклад, часто таким матеріалом є еритроцити при крововиливі та лейкоцити при запаленні. У цьому варіанті плавучі помутніння можуть призводити до суттєвого зниження зору.

Поява суспензії еритроцитів у склоподібному тілі потребує серйозного ставлення та обстеження в спеціалізованій клініці, оскільки дуже часто є наслідком розриву сітківки чи діабетичних (гіпертонічних) проявів з боку очей. Пацієнт має пройти детальне обстеження на підтвердження чи виключення цих захворювань. Лікування має бути призначене своєчасно для запобігання можливим серйозним ускладненням.