Косоокість
Що таке косоокість та як її лікувати?
Косоокість – це порушення положення очей, викликане неузгодженою роботою окорухових м'язів. В результаті в коркових центрах зорового аналізатора не відбувається злиття зображень, які потрапляють від обох очей.
Косоокість розпізнається візуально по неправильному положенні очей при погляді прямо.
Причини косоокості:
- порушення оптичних властивостей ока (наприклад, далекозорість),
- травми,
- захворювання центральної нервової системи,
- аномалії розвитку м'язів,
- порушення іннервації м'язів.
Іноді у дітей поява косоокості провокується перенесеними інфекційними і соматичними захворюваннями.
Гострий розвиток косоокості (частіше травматичної або неврологічної природи) супроводжується двоїнням предметів. У дітей в переважній більшості випадків при розвитку косоокості двоїння не виникає, оскільки зображення від ока, що косить пригнічується корковим відділом зорового аналізатора. Тривале пригнічення зображення призводить до стійкої ситуації зниження зору на оці, що косить, так званої амбліопії (ледаче око).
Окрім косметичного недоліку, вельми тяжкого в психологічному відношенні, косоокість супроводжується серйозним розладом бінокулярних функцій очей.
Як правило, діти не пред'являють скарг при косоокості і завдання батьків вчасно звернутися до лікаря при появі перших, навіть періодичних ознак косоокості.
Незважаючи на удавану простоту постановки діагнозу косоокості, уточнення діагнозу, його причин, виду косоокості, ступеня його прояву, кута відхилення ока, ступеня амбліопії, характеру фіксації ока, потрібен досвід лікаря і відповідне обладнання.
Тактика лікування косоокості залежить від причин її появи і ступеня вираженості симптомів.
Види лікування косоокості:
- окуляри, включаючи призматичні окуляри Франеля,
- апаратне лікування,
- хірургія косоокості.
Медичний центр АЙЛАЗ має в своєму розпорядженні усе необхідне обладнання для проведення повного обстеження і уточнення діагнозу.
Найбільш поширені питання про косоокість
Існує думка, що косоокість може з часом пройти самостійно, нерідко доводиться чути фразу різних радників – дитина підросте і все мине і т. ін. На жаль, це не так. Косоокість – це не тільки косметичний дефект з порушенням правильного симетричного положення очей, це складне захворювання органу зору, яке характеризується порушенням важливіших зорових функцій: розладом бінокулярного зору, гостроти зору та інше. Для лікування косоокості необхідно досягти не тільки відновлення правильного положення очей, але і нормалізації всіх порушених зорових функцій. На жаль, вирішення цих питань потребує багато часу, зусиль і терпіння зі сторони дитини, її батьків. Необхідно розуміти, що в деяких випадках на лікування можуть піти і роки. Якщо ні до чого не вдаватись, то з часом косоокість може привести до виникнення цілого ряду серйозних проблем: в оці, яке косить поступово знижується зір, розвивається амбліопія – «ліниве око». Так як око, що косить надсилає в мозок розмите зображення, мозок, в свою чергу, відхиляє розмите зображення – справляє гальмуючий вплив на око, що косить і вже скоро, хоча і мимоволі, дитина перестає користуватись хворим оком. Амбліопія без відповідного лікування може призвести до стійкого зниження зору, яке у дорослому віці виправити буде неможливо. Чим раніше з’явилася косоокість, чим більше часу не функціонує око, що косить, тим більш висока ступінь амбліопії і тим складніше з нею боротись. Можливість розвинути бінокулярний зір теж обмежується віковими мірками. Наявність такої великої кількості зорових розладів при співдружній косоокості обумовлює складність її лікування. Стає зрозумілим, що в лікуванні косоокості важливу роль відігріє ранній термін її виявлення та раннє почате лікування, незалежно від віку. Не чекати, доки дитина підросте, самостійно погодиться надягти окуляри і та ін. Обстеження немовлят, безумовно, ускладнене, але можливе. Чим раніше знайдено причину косоокості і своєчасно розпочато лікування, тим більше шансів на одужання. Лікування косоокості має бути раннім, комплексним та індивідуальним. Адже існують різні види косоокості, різні причини його виникнення, тому підхід до лікування теж різний. Виправити косоокість можна за допомогою таких заходів: раціональна оптична корекція зору (окуляри, контактні лінзи), корекція зору (далекозорість, короткозорість, астигматизм) потрібна в першу чергу, так як око, що косить втрачає свої зорові функції. При деяких видах косоокості (акомодаційна збіжна) цих заходів достатньо, щоб її позбавитись. Для лікування амбліопії застосовуються оклюзії; апаратне лікування, метою якого є підвищення гостроти зору, розвиток бінокулярного зору і, в кінцевому результаті, розвиток стереоскопічного об’ємного зору; Існує ряд косоокостей, з якими консервативні методи лікування не впораються або впораються, але не в повній мірі. Тоді офтальмологи до лікування підключають хірургічне лікування. Операція проводиться на очних м’язах, де одна м’яза посилюється, друга послаблюється. Але однієї тільки операції недостатньо. Навіть, якщо після операції ми досягли правильного симетричного положення очей, часто необхідно продовжувати апаратне лікування, користування окулярами або контактними лінзами з метою настання стійкої стабілізації всіх відновлених зорових функцій.
Причиною розвитку співдружньої косоокості є неузгоджена робота очей, неможливість їх сумісної роботи. Це порушення може бути наслідком багатьох причин вродженого або набутого характеру: наявність у дитини далекозорості, яка перевищує вікову норму, короткозорості, астигматизму; травми та захворювання центральної нервової системи; аномалії розвитку та прикріплення окорухових м’язів; тимчасові парези та паралічі окорухових м’язів; знижений зір на одному оці; інфекційні та соматичні захворювання; спадковість, наявність косоокості у одного з батьків. Всього на сьогоднішній день в офтальмології відомо близько 25 видів дитячої косоокості, кожен з яких потребує особливого, індивідуального підходу до лікування. Вроджена косоокість з’являється на 1-му році життя дитини. В основі її розвитку лежать тимчасові парези, паралічі нервів, які відповідають за окорухові м’язи, а також вроджені аномалії вказаних м’язів. В цих випадках без хірургічного лікування, на жаль, не обійтись. Набута косоокість може з’явитись у віці від 1,5 до 3-4 років. Справа в тому, що в цьому віці продовжується формування більш тонких структур зорової системи, а також формується бінокулярний (можливість бачити предмети в просторі об’ємними) зір. Дитина підростає, починає роздивлятись картинки, грати в розвиваючі ігри – у неї виникає та поступово збільшується зорова робота. Тому саме в цей період є ризик виникнення косоокості, який значно підвищується, якщо у дитини вроджена далекозорість, яка перевищує вікову норму. Провокуючим чинником появи косоокості у дітей може стати будь-який стрес для організму: щеплення, вірусне захворювання, переляк або удар, висока температура.
Залишити відгук про клініку «АЙЛАЗ» , 05.09.2021 18:19:00
Шановні пацієнти! Ви можете залишити відгук про ваше відвідування клініки «АЙЛАЗ» і про роботу наших фахівців.